Відвідувачі


Рік: 2005  2006  2007  2008  2011  2012  2013  2014  2015  



2 грудня 2006 року

Ми нічого кращого не бачили, нехай цей музей буде жити і нехай не залишить пам’ять тих, хто зобов’язаний своїм життям героям тих літ.
м. Білопілля.

23 серпня 2006 року

З повагою і захопленням до Харків’ян і визволителів м. Харків.
Учасники святкування з нагоди визволення міста:
м. Нижній Новгород, м. Москва, м. Санкт-Петербург, м. Кутаїсі.

11 червня 2006 року

Я жителька Одеси, я шаную і розумію тих людей, котрі воювали в роки війни. Велика подяка і низький уклін тим, хто створив цей комплекс в пам’ять про ті жахливі часи, про людей, які звільнили цю землю і небо для нас.

30 травня 2006 року

Дуже цікаво було побачити м. Харків в роки війни. Дякуємо за «шматочок» історії цих пам’ятних, скорботних днів. Це дуже потрібно нам і нашим дітям.

9 травня 2006 року

Царство Небесне всім загиблим в тій страшній війні. Будь прокляті ті, хто її розв’язав. Нехай земля буде пухом. Вічна пам’ять моєму батькові.
Журавльова.

3 травня 2006 року

Музей відвідала група ветеранів минулої війни, в кількості 45 чоловік. Всіх вразила велич музею, цікаве розташування експонатів, велика кількість предметів війни і цікава розповідь екскурсовода про бої за Харків. Я, Стріляна Антоніна Михайлівна, родом з Солоницівки. В 1943 році мене було поранено, і врятував мене від смерті Мєщанінов Олександр, лікар Холодногірської лікарні. Як я була здивована, коли побачила одяг цієї легендарної людини  в вашому музеї, неначе зараз його руки доторкнулися до моїх ран. Хіба можна це забути! Як потрібні ці музеї війни, щоб достукатися до багатьох людей, часто байдужих до горя, які не знали жахів минулого лихоліття.
За дорученням від всіх.
Стріляна А.М.

30 квітня 2006 року

Народ, який забуває своє минуле, не має майбутнього.
Безнос Д.В.

24 квітня 2006 року

Вони проливали кров за наше життя.
3-А клас Солоницівського колегіуму.

24 квітня 2006 року

Дякуємо вам, що дізналися ми про війну і дізналися, як страждали всі люди, котрі були на війні.
Губар Катя, 4 клас.

31 березня 2006 року

Стіни цього музею знову і знову перегортають сторінки героїчного, але трагічного минулого нашої Батьківщини.
Пам’ятати – значить жити.

22 лютого 2006 року

Від всіх, хто не дожив до цього світлого свята і від нас, які ще залишилися в живих, і грішних, низький вам уклін і вдячність за пам’ять.
Ветерани війни.

15 січня 2006 року

Ми вдячні всім, хто знайшов можливість розповісти нашим дітям і внукам про пережиту трагедію і велику перемогу, всім, хто віддав свої сили, життя і душевне тепло для звільнення нашої рідної землі.
Сім’я Ткаченко.

14 січня 2006 року

Мені дуже сподобався музей. Приємно усвідомлювати, що в цей час ще пам’ятають про ті страшні дні війни.
Олеся.




Національний меморіальний комплекс "Висота маршала І.С. Конєва"
Дергачівський р-н., смт. Солоницівка, тел. 8 (263) 73-142, 8 (057) 762-63-61
Розробка і технічна
підтримка сайту

Якщо Ви помітили на нашому сайті помилку, просимо сповістити на e-mail: visotakoneva@rambler.ru
 
На русском На украинском