I.C. Конєв

Іван Степанович Конєв народився 16 (28) грудня 1897 року в с. Лодейно  Щоткінської волості Нікольського повіту Вологодської губернії (зараз – Підосинівський район Кіровської області), в сім’ї селянина.  Закінчив сільську школу  та земське училище.  З 12 років працював на лісосплаві та в господарстві батька.
В 1916 р. призваний на військову службу: був солдатом 2-ї важкої артилерійської бригади в м. Москва, згодом закінчив  учбову команду і став молодшим феєрверкером 2-го окремого артдивізіону.  Після демобілізації в 1918р. вступив до лав РКП(б), член Нікольського повітового виконкому  та   військовий повітовий комісар. Під час Громадянської війни добровольцем пішов на фронт, воював проти військ О.В.Колчака, Г.М. Семенова, японських окупантів. Був комісаром бронепоїзда, стрілецької бригади, дивізії, виявив військовий хист та хоробрість. В 1921 р.  як делегат Х з’їзду РКП(б) брав участь в придушенні Кронштадтського заколоту. В 1921 – 1922рр. І.С. Конєв – комісар штабу «Народно-революційної армії Далекосхідної республіки», в 1923 – 1924 рр. – 17-го Приморського стрілецького корпусу, а згодом -  17-ї стрілецької дивізії. Коли в 1924 р. дивізія  була передислокована до Московського військового округу, його командувач К.Є. Ворошилов запропонував: «Ви, товаришу Конєв, за нашими спостереженнями, комісар з командирською жилкою. Це щасливе сполучення. Їдьте на командні курси, навчайтесь».
 A00161CD.jpg

В 1926 р. Іван Степанович  закінчив курси удосконалення вищого комскладу при Військовій  академії ім. М.В.Фрунзе. А в  1934р.  завершує навчання на особливому факультеті цієї ж академії («академічний курс засвоїв відмінно і достойний висування на посаду командира і комісара стрілецького корпусу»). В 1934-1941рр. командував дивізією,  корпусом, особливою групою  радянських військ в МНР, 2-ю окремою Червонопрапорною Далекосхідною армією, військами Забайкальського та Північнокавказького воєнних округів. В липні 1938 року йому було присвоєно звання комкора, а в березні 1939 року -  командарма 2-го рангу.
Другу світову війну І.С. Конєв розпочав на посаді командувача 19-ї армії. За успішні бойові дії під Смоленськом  Конєву  присвоїли звання генерал-полковника.
12 вересня 1941 року надійшло високе призначення на посаду командувача  військами Західного фронту (вересень – жовтень 1941 року). В боях під Вязьмою І.С.Конєв зазнав жорстокої поразки від німецько-фашистських військ. Від суду та розстрілу його врятував  Г.К.Жуков, який, з характерною для нього прямотою, заявив Верховному Головнокомандувачу, що людей, які мають бойовий досвід, потрібно берегти.
В листопаді 1941р І.С. Конєв  - командувач військами Калінінського фронту, Західного фронту (з серпня 1942 року по лютий  1943 року), Північно-Західного фронту (березень – червень 1943 року), Степового фронту (червень 1943 року – травень 1944 року), 1-го Українського фронту (травень 1944 року – травень 1945 року).
A0010382.jpgВійська під командуванням Івана Степановича Конєва  нанесли ряд поразок німецьким військам під час оборони Москви, звільняли м. Калінін і в січні – квітні 1942 року на вітебському напрямку просунулись на 250 км. Під час  битви на Курській дузі війська Степного фронту  брали участь   в контрнаступі  на бєлгородсько-харківському напрямках, звільняли міста Бєлгород і Харків. За  успішне проведення Бєлгородсько-Харківської наступальної операції Івану Степановичу було присвоєно звання генерала армії.
Проте, безперечно, найбільше  талант І.С.Конєва як видатного і досвідченого полководця виявився під час блискуче проведеної  Корсунь-Шевченківської операції, яку ще називають «Сталінградом на Дніпрі».
 20.02.1944 р. за умілу організацію і відмінне керівництво військами в Корсунь-Шевченківській операції, в ході якої було оточено і знищено велике угруповання ворога,  генерал армії І.С. Конєв отримав звання Маршала Радянського Союзу.
A000AFC7.jpgЗ іменем І.С. Конєва, якого називали «генералом вперед», пов’язані блискучі перемоги на заключному етапі Другої світової війни – в Вісло-Одерській, Берлінській і Празькій операціях. 57 разів салютувала Москва військам, якими керував Маршал Конєв.
Бойовий досвід, набутий під час ІІ світової війни,  І.С. Конєв успішно застосовував під час навчання  і виховання радянських воїнів   в повоєнний період.  В мирний час Іван Степанович був  головнокомандувачем  Центральної групи військ в Австрії (1945 – 1946 рр.), головнокомандувачем Сухопутними військами і заступником  міністра  Збройних Сил СРСР  (1946 – 1950 рр.), головним інспектором Радянської Армії, заступником військового міністра СРСР (1950 – 1951 рр.), командувачем військ Прикарпатського військового округу (1951 – 1955 рр.). В 1956 – 1960 рр. займав посаду  1-го  заступника міністра оборони СРСР із загальних питань і головнокомандувача Сухопутних військ, в травні 1955 року – червні 1960 року – головнокомандувача Об’єднаних збройних сил  держав – учасниць Варшавського договору, в 1960р. і з квітня 1962 року – в Групі генеральних інспекторів Міністерства оборони СРСР, в 1961 – 1962 рр. – головнокомандувач Групи радянських військ в Німеччині і знову  генеральний інспектор Міністерства  оборони СРСР (до травня 1973 р.).
З 1931 по 1934 рр. - член ВЦВК, кандидат в члени ЦК ВКП(б)  з 1939 по 1952 рр., член ЦК КПРС з 1962 р., депутат Верховної Ради СРСР 1 – 8 –го скликань.
Помер Іван Степанович Конєв 21.05.1973р., похований в м. Москва на Красній Площі біля Кремлівської стіни.
Бронзовий бюст великого полководця встановлено на його батьківщині в с. Лодейно. Його ім’я присвоєно Алма-Атинському вищому загальновійськовому командному училищу, судну ВМС,  іменем Конєва названі вулиці в Москві, Донецьку, Слав’янську, Харкові, Черкасах, Кропивницькому.
По собі І.С.Конєв залишив мемуари: «Сорок п’ятий» та «Записки командуючого фронтом».

 

НАГОРОДИ МАРШАЛА І.С.КОНЄВА

ОРДЕНИ І МЕДАЛІ СРСР
 Орден Червоної Зірки – 16.08.1936 р.
 Орден Червоного Прапора – 22.02.1938 р.
 Орден Кутузова І ступеня – 09.04.1943 р.
 Орден Кутузова І ступеня – 28.07.1943 р.
 Орден Суворова І ступеня – 27.08.1943 р.
 Орден Суворова І ступеня – 17.05.1944 р.
 Удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» - 9.07.1944р.
 Орден Червоного Прапору – 03 11.1944 р.
 Орден Леніна – 21.02.1945 р.
 Орден «Перемога» - 30.03.1945 р.
 Нагороджений другою медаллю «Золота    зірка» - 01.06.1945 р.
 Орден Леніна – 27.12.1947 р.
 Орден Червоного  Прапора – 20.06.1949 р.
 Орден Леніна  - 18.12.1956 р.
 Орден Леніна – 27.12.1957 р.
 Орден Леніна – 27.12.1967 р.
 Орден Жовтневої Революції – 22.02. 1968 р.
 Орден Леніна – 28.12 1972 р.
 Медаль « ХХ років РСЧА» - 22.02. 1938 р.
 Медаль «За оборону Москви» - 01.05.1944 р.
 Медаль «За перемогу над Німеччиною» - 09.05. 1945р.
 Медаль «За взяття Берліна» - 09.06.1945 р.
 Медаль «За звільнення Праги» - 09.06.1945 р.
 Медаль «В пам’ять 800-річчя Москви» - 21.09.1947 р.
 Медаль «ХХХ років Радянській Армії і Флоту» - 22.02.1948 р.
 Медаль «40 років Збройним Силам СРСР» - 17.02 1958 р.
 Медаль «ХХ років Перемоги в Великій Вітчизняній війні» - 1965 р.
 Ювілейна медаль «50 років Збройним Силам СРСР» - 1968 р.
 Медаль «За воєнну доблесть» - 11.04.1970 р.

 

ІНОЗЕМНІ НАГОРОДИ
 Зірка і знак ордена «Віртуті Мілітарі» І кл. – ПНР
 Зірка і знак ордена «Відродження Польщі» І кл. – ПНР
 Зірка і знак ордена «Бані» - Великобританія
 «Хрест Грюнвальда» І кл. – ПНР
 Орден «Партизанська зірка» І ст. – СФРЮ
 Орден «За заслуги перед вітчизною» ІІ ст. – НДР
 «Золота Зірка» Героя МНР – МНР
 Орден Сухе-Батора (1961) – МНР
 Орден Сухе-Батора (1971) – МНР
 Орден Бойового Червоного Прапора – МНР
 Французький Орден Почесного легіону 2 кл. – Франція
 Воєнний хрест – Франція
 Орден «Легіону Почесті» ступеня Командувача – США
 Орден «Народна республіка Болгарія» 1 ст. – НРБ
 «Золота зірка» Героя ЧРСР – ЧРСР
 Орден «Клемента Готвальда» - ЧРСР
 Зірка і знак ордена «Білого Лева» І кл. – ЧРСР
 Орден Білого Лева «За Перемогу» 1 ст.  - ЧРСР
 Воєнний хрест 1939 р. - ЧРСР
 Орден «Угорська свобода» 1 ст. – УНР
 Орден Угорської Народної республіки – УНР
 Медаль «Китайсько-радянська дружба»  - КНР




Національний меморіальний комплекс "Висота маршала І.С. Конєва"
Дергачівський р-н., смт. Солоницівка, тел. 8 (263) 73-142, 8 (057) 762-63-61
Розробка і технічна
підтримка сайту

Якщо Ви помітили на нашому сайті помилку, просимо сповістити на e-mail: visotakoneva@rambler.ru
 
На русском На украинском